Ноша что это такое
Ноша что это такое
Смотреть что такое «НОША» в других словарях:
ноша — Бремя, беремя, оберемок, вязанка, охапка, груз, кладь, клажа, поклажа; обуза, багаж, тяжесть. См. бремя. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. ноша б(е)ремя, оберемок, вязанка … Словарь синонимов
НОША — НОША, ноши, жен. То, что переносят на себе. «Своя ноша не тянет.» (посл.) Взвалить ношу на себя. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НОША — НОША, ношак, ношенье и пр. см. нести. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
НОША — дурика. Жарг. шк. Шутл. ирон. Ранец, портфель. (Запись 2003 г.) … Большой словарь русских поговорок
ноша — ноша, род. мн. нош … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
ноша — (ножка) назва адзінкі колькасці сена, травы … Старабеларускі лексікон
ноша — ▲ груз ↑ который, перемещать, человек ноша груз, переносимый на себе. нести перемещать в руках или на себе. отнести. налегке. носилки. носильщик. і на себе (тащить #. перевезти #). за плечами (с рюкзаком #). кули. і на горбу (тащить … Идеографический словарь русского языка
Ноша — ж. 1. Груз, переносимый на себе (обычно тяжёлый). 2. перен. Что либо значительное или обременительное. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ноша — ноша, ноши, ноши, нош, ноше, ношам, ношу, ноши, ношей, ношею, ношами, ноше, ношах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Ноша что это такое
Смотреть что такое «НОША» в других словарях:
ноша — Бремя, беремя, оберемок, вязанка, охапка, груз, кладь, клажа, поклажа; обуза, багаж, тяжесть. См. бремя. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. ноша б(е)ремя, оберемок, вязанка … Словарь синонимов
НОША — НОША, ношак, ношенье и пр. см. нести. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
НОША — НОША, и, жен. Груз, переносимый на себе. Тяжёлая н. Своя н. не тянет (посл.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
НОША — дурика. Жарг. шк. Шутл. ирон. Ранец, портфель. (Запись 2003 г.) … Большой словарь русских поговорок
ноша — ноша, род. мн. нош … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
ноша — (ножка) назва адзінкі колькасці сена, травы … Старабеларускі лексікон
ноша — ▲ груз ↑ который, перемещать, человек ноша груз, переносимый на себе. нести перемещать в руках или на себе. отнести. налегке. носилки. носильщик. і на себе (тащить #. перевезти #). за плечами (с рюкзаком #). кули. і на горбу (тащить … Идеографический словарь русского языка
Ноша — ж. 1. Груз, переносимый на себе (обычно тяжёлый). 2. перен. Что либо значительное или обременительное. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ноша — ноша, ноши, ноши, нош, ноше, ношам, ношу, ноши, ношей, ношею, ношами, ноше, ношах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Ноша что это такое
ноша ж. 1) Груз, переносимый на себе. 2) перен. Что-л. обременительное, тяжелое.
ноша
ж.
burden
своя ноша не тянет посл. — a burden of one‘s own choice is not felt
ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе). Через поле, через ліс Паровоз вантаж повіз (Г. Бойко); І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать (Леся Українка); Автомобілісти нашого міста.. збільшують навантаження на кожну автомашину (з газети); Потім стане, скине тягар з плечей, обітре піт (Г. Хоткевич); Принесений з собою груз гранат начальнику тоді здавав солдат (М. Бажан); Коні наскакували на вози, брикали, спихали копитами з возів усяку вантагу (І. Нечуй-Левицький); Нова фабрика йшла дуже добре, і перший ладунок церезину найдальше за тиждень буде готовий (І. Франко); Через деякі пороги переїздили улицькі керманичі з усім набором (Ю. Опільський); Вони мовчки висаджували вантаж на плечі один одному і, горблячись під важкою ношею, рушали далі (О. Гончар). — Пор. бага́ж.
О́ДЯГ (сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), ОДЕ́ЖА, УБРА́ННЯ (ВБРА́ННЯ), УБИРА́ННЯ (ВБИРА́ННЯ), УБІ́Р (ВБІР), ТУАЛЕ́Т, СТРІЙ, ОДЕ́ЖИНА розм., О́ДІЖ розм., ОДЯГА́НКА розм., ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА) розм., ОДЯГА́ЛО розм., ОДІВА́ННЯ розм., ОДІ́ННЯ розм., МАНА́ТКИ мн., розм., МАНА́ТТЯ розм., РЯДНИ́НА розм., ОБЛАЧЕ́ННЯ уроч., ірон., ПЛА́ТТЯ заст., ПЛАХІ́ТТЯ заст., ОДІ́Я заст., ОДЯ́ГА діал., ОГО́РТКА діал., НО́ША діал., РО́БА діал., ЛУДІ́ННЯ діал., ФА́НТЯ діал., ФАНТИ́НА діал.; ВЕРЕ́ТА, ВЕРЕТЯ́НКА, ВЕРЕ́ТИЩЕ заст. (з грубої тканини); ГАРДЕРО́Б (про сукупність таких виробів для однієї людини); КОСТЮ́М (звичайно національний); НАРЯ́Д, ПРИБО́РИ мн., діал. (гарний, святковий одяг); ША́ТИ мн., заст., поет., РИ́ЗА перев. мн., заст., поет. (багатий, розкішний одяг); ДРА́НТЯ розм., ЛАХМІ́ТТЯ розм., ШМА́ТТЯ розм., зневажл., ГАНЧІ́РКА розм., зневажл. (старий, подертий, а також — взагалі про одяг). Гетьман був у простому хатньому одязі — у світло-синьому каптані, оксамитових штанях і жовтих чоботях (П. Панч); Не одежа красить людину, а добрі діла (прислів’я); В убранні багрянім на троні, Від ізмарагдів блискучому, Феб засідав світлосяйний (М. Зеров); Ой піду я охотою в службу, Дадуть мені тісне убирання, Солдатське вічне горювання (пісня); Любила Параска уборами менжувати (Панас Мирний); Стежкою раз у раз проходили пани, а найбільш панії в туалетах легких поранніх, досить штучних (Леся Українка); Багато гостей, серед яких чимало в маскарадних строях (І. Кочерга); Одягнені в благеньку одежину, хлоп’ята теж прийшли зустрічати партизанів (А. Шиян); Згодом вона помітила серед багатьох обранців народу якихось жінок, зодягнених у національну одіж (І. Цюпа); Пішла до скрині, відкинула важку дубову ляду, дістала з-під якихось одяганок бобрикове пальто (М. Стельмах); Нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було (Словник Б. Грінченка); Різнила Кучія хіба що повнота, її не могло приховати ніяке одіння (М. Олійник); Для одежі не було опрічної коморки, де можна було б поскладати й замкнути свої бурлацькі манатки (І. Нечуй-Левицький); — Прибери к бісу своє манаття! — крикнула Варка, шпурляючи ногою Гащин платок (Л. Яновська); Пішов Кармелюк до куми в гості, Покинув плаття в лісі на мості (П. Чубинський); Там, де зустрінеться їх (підданих) три, Най підбирають швидш плахіття; Без світла темної пори Ні кроку навіть за воріття! (П. Грабовський); Од панщини сильно тяжко було видряпаться, а коли вже одірвався од неї, тоді нічого не треба, харч своя, одяга своя (збірник «Народні оповідання»); Мати.. глянула на Тараса й каже: — Годі до школи ходити, як нема хліба в хаті й огортки на тілі (О. Ковалів); Твоя ноша кричить кождому, що ти мужик (Лесь Мартович); (Хима (убігла):) Ось ваша роба, дядю Лука (М. Куліш); Молодці і дівчатавідданиці виглядали як у свято, найкраще своє лудіння на себе повбирали (Я. Качура); В одну хвилю виросла перед Марусею ціла купа всякого жіночого фантя (Г. Хоткевич); Все веретище Остапове держалось тільки латками (Ганна Барвінок); Вибирати йому (Льові) не було з чого — гардероб у нього був дуже нечисленний (В. Підмогильний); Юнаки і дівчата в яскравих національних костюмах виконують гопак (з газети); Сьогодні зодяглася (мати) в той самий наряд, що був на ній і тоді, коли її дочка перший раз виходила заміж (Є. Гуцало); Буденна одіж наче смертний гріх Темніє серед ясних шат святкових (Леся Українка); Їхала (Катерина) селом. їхала на велике посміховище, а людям хотілося на коліна падати, мовби Мадонну на осляті побачили в ризах срібносніжних (Г. Хоткевич); Вдягнений він був у дрантя, а пов’язаний хусткою (П. Кочура); Дивимось: із запічка злазить хлопчик у лахмітті у якомусь (А. Тесленко); Подивіться хоча б на татар: і працюють як слід, і не пиячать, і з усього задоволені. А речі свої он як зберігають. Аж трусяться над кожною ганчіркою (З. Тулуб). — Пор. I. 1. наря́д.
ТЯГА́Р (дуже важкі, обтяжливі обов’язки, клопоти), ГНІТ, НО́ША, ТЯГОТА́, ВАГОТА́, ВАНТА́Ж, ТЯ́ЖА заст. — Увесь тягар організації підпільної медичної допомоги лежав тоді на Уляні Петрівні (Д. Бедзик); Пам’ять працювала кволо, на душі лежав нестерпний гніт (Л. Дмитерко); Я прочитав твого листа, Моя ти сестро прехороша. І я не той, І ти не та, А все ж Нас не зігнула ноша, Яку поклало нам життя З дитячих літ на наше тіло (М. Нагнибіда); На похідні нестатки й тяготи ви всі нездатні (З. Тулуб); Сиджу. така вагота душить (Ю. Яновський); Що відчуваю? Чого хочу? Чи збуду тяжу світову? (П. Грабовський).
НО́ША, і, ж.
Він утомився від важкої ноші – мішка й кошика з усякою всячиною (О. Бойченко);
Олексій прив’язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Д. Ткач).
2. перен. Тяжкі, обтяжливі обов’язки, клопоти; тягар.
Я прочитав твого листа, Моя ти сестро прехороша. І я не той, І ти не та, А все ж Нас не зігнула ноша, Яку поклало нам життя З дитячих літ на наше тіло (М. Нагнибіда);
// Усе те, що хтось зобов’язаний здійснювати, виконувати і т. ін.
Стати народним депутатом завжди означало звалити на свої плечі додаткову ношу відповідальності перед своїми співвітчизниками (із журн.).
Він показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання, Усе в блискітках, в гаптуванні гарнім, Хоч своєрідне, а подібне в чомусь І до гуцульської святної ноші (М. Рильський);
Прекрасна, власного виробництва, самобутня народна ноша (одяг) лемків, описана І. Вагилевичем, на сьогодні є музейною рідкістю (з наук. літ.).
НО́ША, и, ж.1. Груз, переносимый кем-л. Дров нас ѣ к Старик в л ѣ су: а связав в беремя Поднял на плеча .. С ношею брел долго; выбился почти из сил. Трд. СП I 205. Люди, таскающие тяжелыя ноши, как то драгели, поденьщики. Дом. леч. I 157. | В посл. в дальную сбираючись дорогу не позабыла взять и серебреной мелузги, набивши полные карманы ..; чтож д ѣ лать, своя ноша не тянет. Иван гост. сын I 127. <>Н. чего. Охапка, вязанка. Ноша дров. ФРЛ 1 I 177. Дворовыя бабы .. таскивали всякий день превеликия ноши хвороста. Зап. Блтв I 152. |Перен. Явился он к Господину Ф*** с ношею комплиментов. Крм. ПРП I 92. || Груз, который может поднять и нести человек. Плодов на кисти сидит много, и кисть эта бывает так толста и тяжела, что составляет ношу одному челов ѣ ку. Сл. комм. II 86. — Ср. бремя, беремя, тяжесть, тягость, вьюк.
2. Подача, перемена (кушаний). Перьвая ноша, или подача. Сл. 1763 110. И на первую ношу, (подачу.) Велю приготовить похлебку, блюдо с рыбою, пирог с цыплятами. Дом. разг. 107. прюдолжал кушать, как и прежде. Первая ноша состояла из черепокожных сырых и с приправою. Ант. пут. I 13.
Ноша что это такое
Смотреть что такое «ноша» в других словарях:
ноша — Бремя, беремя, оберемок, вязанка, охапка, груз, кладь, клажа, поклажа; обуза, багаж, тяжесть. См. бремя. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. ноша б(е)ремя, оберемок, вязанка … Словарь синонимов
НОША — НОША, ноши, жен. То, что переносят на себе. «Своя ноша не тянет.» (посл.) Взвалить ношу на себя. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НОША — НОША, ношак, ношенье и пр. см. нести. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
НОША — НОША, и, жен. Груз, переносимый на себе. Тяжёлая н. Своя н. не тянет (посл.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
НОША — дурика. Жарг. шк. Шутл. ирон. Ранец, портфель. (Запись 2003 г.) … Большой словарь русских поговорок
ноша — ноша, род. мн. нош … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
ноша — (ножка) назва адзінкі колькасці сена, травы … Старабеларускі лексікон
ноша — ▲ груз ↑ который, перемещать, человек ноша груз, переносимый на себе. нести перемещать в руках или на себе. отнести. налегке. носилки. носильщик. і на себе (тащить #. перевезти #). за плечами (с рюкзаком #). кули. і на горбу (тащить … Идеографический словарь русского языка
Ноша — ж. 1. Груз, переносимый на себе (обычно тяжёлый). 2. перен. Что либо значительное или обременительное. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ноша — ноша, ноши, ноши, нош, ноше, ношам, ношу, ноши, ношей, ношею, ношами, ноше, ношах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Ноша что это такое
Смотреть что такое «Ноша» в других словарях:
ноша — Бремя, беремя, оберемок, вязанка, охапка, груз, кладь, клажа, поклажа; обуза, багаж, тяжесть. См. бремя. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. ноша б(е)ремя, оберемок, вязанка … Словарь синонимов
НОША — НОША, ноши, жен. То, что переносят на себе. «Своя ноша не тянет.» (посл.) Взвалить ношу на себя. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НОША — НОША, ношак, ношенье и пр. см. нести. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
НОША — НОША, и, жен. Груз, переносимый на себе. Тяжёлая н. Своя н. не тянет (посл.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
НОША — дурика. Жарг. шк. Шутл. ирон. Ранец, портфель. (Запись 2003 г.) … Большой словарь русских поговорок
ноша — ноша, род. мн. нош … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
ноша — (ножка) назва адзінкі колькасці сена, травы … Старабеларускі лексікон
ноша — ▲ груз ↑ который, перемещать, человек ноша груз, переносимый на себе. нести перемещать в руках или на себе. отнести. налегке. носилки. носильщик. і на себе (тащить #. перевезти #). за плечами (с рюкзаком #). кули. і на горбу (тащить … Идеографический словарь русского языка
ноша — ноша, ноши, ноши, нош, ноше, ношам, ношу, ноши, ношей, ношею, ношами, ноше, ношах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов